Одним з достоїнств дистрибутивів, написаних на ядрі Linux, вважається різноманітність оточень робочого столу. Різними компаніями було розроблено вже багато готових графічних оболонок, заточених під кожну групу користувачів і для виконання певних завдань. У більшості платформ вже встановлена одна з таких оболонок, але багато хто бажає спробувати щось нове або губляться при виборі збірки з оточенням робочого столу. Сьогодні ми б хотіли поговорити про найпопулярніші оболонках, торкнувшись їх основні особливості.
В першу чергу розповісти варто про GNOME - одному з найпопулярніших стандартних рішень для багатьох дистрибутивів, наприклад, Debian або Ubuntu. Мабуть, головна особливість цієї оболонки на сьогоднішній день - максимально оптимізована управління для сенсорних пристроїв. Однак це не скасовує того факту, що основний інтерфейс теж виконаний на високому рівні, вважається досить привабливим і зручним. Зараз стандартним файловим менеджером виступає Nautilus, що дозволяє виробляти попередній текстових файлів, аудіо, відео та зображень.
Серед стандартних програм в GNOME присутній емулятор термінала, редактор текстів gedit, браузер Web (Epiphany). Крім цього, є програма керування електронною поштою, мультимедіа-програвач, засіб для перегляду зображень і комплекс графічних засобів для адміністрування. Що стосується недоліків цього середовища робочого столу, серед них можна відзначити необхідність установки додаткового елемента Tweak Tool для настройки зовнішнього вигляду, а також багато споживаної оперативної пам'яті.
KDE - не просто середу робочого столу, а набір безлічі програм, куди відноситься і оболонка під назвою Plasma. KDE по праву вважається самим налаштованим і гнучким рішенням, яке буде корисно користувачам з абсолютно різних категорій. Взяти за приклад той же GNOME, про який ми вже розповіли раніше, - у нього, як і у пари інших оболонок, для налаштування зовнішнього вигляду встановлюється додатковий інструмент. В даному рішенні все необхідне вже є в меню «Параметри системи». Там же є скачування і інсталяція віджетів, шпалер і тим безпосередньо з вікна, без попереднього запуску веб-браузера.
Разом з KDE ви отримуєте основний набір програмного забезпечення, а деякий з них поширюється тільки для цієї оболонки і недоступно в інших, наприклад, торрент-клієнт KTorrent або відеоредактор Kdenlive. Такі особливості часто грають одну з найважливіших ролей при виборі. Користувачам, які бажають отримати все найнеобхідніше і повністю робочий відразу після установки, ми настійно рекомендуємо ознайомитися саме з цим варіантом. Однак не обійшлося і без мінусів. Наприклад, відповідне глобальності графічної оболонки велике споживання системних ресурсів і складність в управлінні певними параметрами для початківців користувачів. На платформах OpenSUSE і Kubuntu KDE встановлена за замовчуванням і відразу ж готова для повноцінного функціонування.
Два попередніх рішення споживають багато оперативної пам'яті і вимогливі до процесора, оскільки там є чимало найрізноманітніших ефектів і анімацій. Середовище робочого столу LXDE орієнтована саме на мале споживання системних ресурсів і встановлена як стандартна в популярній легкої збірці Lubuntu. Працює оболонка за модульним принципом, де кожен компонент незалежний один від одного і цілком може функціонувати окремо. Завдяки цьому спрощується процедура портирования на різні платформи. До слова про операційні системи: LXDE підтримується практично всіма існуючими збірками.
У комплекті з оболонкою йде набір стандартних додатків - емулятор терміналу, віконний і файловий менеджер, архіватор, текстовий редактор, програма для перегляду зображень, мультимедійний плеєр і різні інструменти з налаштування системи. Що стосується управління, то навіть початківець користувач з легкістю з ним розбереться, проте деяким зовнішній вигляд LXDE здається непривабливим. Проте варто розуміти, що таке рішення було прийнято в сторону організації максимального швидкодії.
Почавши тему легких графічних оболонок, не можна не відзначити і Xfce. Володарі Manjaro Linux, заснованої на Arch Linux, за замовчуванням отримують це рішення. Як і попереднє оточення робочого столу, Xfce орієнтоване на високу швидкість роботи і зручність використання. Однак в цьому випадку зовнішній вигляд виконаний більш привабливим чином і подобається більшості користувачів. Крім цього, у Xfce не виникає проблем з сумісністю на старих моделях процесорів, що дозволить використовувати оболонку на будь-якому пристрої.
Всі функціональні компоненти, наприклад, системні настройки, винесені в якості окремих додатків, тобто тут реалізована модульна система. Такий підхід дозволяє гнучко конфігурувати оболонку під себе, редагуючи кожен інструмент окремо. Як і в інших рішеннях, Xfce зібрала в собі ряд стандартного софта і утиліт, такого як Менеджер сеансів, Диспетчер налаштувань, Пошук додатків, Менеджер харчування. Серед додаткового ПО є календар, програвач відео і аудіо, текстовий редактор і засіб запису дисків. Мабуть, єдиним значущим мінусом цього оточення є якраз мала кількість стандартних компонентів в порівнянні з іншими рішеннями.
Свого часу MATE стала відгалуженням від GNOME 2, яка зараз вже не підтримується і чий код був перероблений значним чином. Додалося багато нових функцій і змінився зовнішній вигляд. Розробники оболонки зробили акцент на нових користувачів, намагаючись спростити управління всередині середовища робочого столу. Тому MATE можна вважати одне з найлегших оболонок. За замовчуванням це оточення встановлено тільки в спеціальній версії Ubuntu MATE, а також іноді зустрічається в інших редакціях операційних систем. Розглянутий варіант теж відноситься до ряду легких оболонок, що не споживають багато системних ресурсів.
Набір додатків - стандартний, а за основу взято комплект ПО з того ж GNOME 2. Однак деякі інструменти реалізовані у вигляді ФОРКОМ: була взята кодова база відкритого забезпечення і трохи змінена творцями оточення робочого столу. Так, відомий багатьом редактор gedit в MATE називається Pluma і містить деякі відмінності. Це середовище досі перебуває в стадії розробки, оновлення виходять досить часто, помилки відразу ж потрапляє виправляють, а функціональність тільки розширюється.
Користувачі, які вибирають Linux на заміну Windows, часто стикаються з порадами з приводу вибору не тільки першої платформи для ознайомлення, а й кращої графічної оболонки. Найчастіше згадується саме Cinnamon, оскільки його реалізація схожа з середовищем робочого столу Віндовс і досить легко освоюється новими користувачами. Спочатку на цьому оточенні поширювалася тільки Linux Mint, але потім воно стало загальнодоступним і зараз сумісно з багатьма збірками. В Cinnamon міститься безліч параметрів елементів, ті ж вікна, панелі, зовнішній вигляд менеджера і інші додаткові параметри.
Основна частина стандартних додатків перекочувала з GNOME 3, оскільки Cinnamon був заснований на кодової базі саме цієї оболонки. Однак творці Linux Mint додали ряд фірмового програмного забезпечення, щоб розширити функціональність оточення. Значних недоліків у Cinnamon немає, хіба що деякі користувачі періодично стикаються з виникненням невеликих збоїв в роботі, що може бути пов'язано з використанням певних комплектуючих або проблемами у функціонуванні самої операційної системи.
Існує відомий дистрибутив Solus. Компанія розробників паралельно разом з платформою займається створенням і підтримкою графічної оболонки Budgie. Відповідно, дане оточення робочого столу в ньому встановлено за замовчуванням. Акцент в ньому в першу чергу зроблений на гарний зовнішній вигляд і зручність використання для нових користувачів. За основу в Budgie були взяті технології з GNOME, що дозволяє виробляти інтеграцію зі стеком цієї оболонки. Окремо хочеться відзначити бічну панель Raven. Через неї здійснюється перехід до всіх меню, додатків і налаштувань, а з цього можна зробити висновок, що Raven - одна з найбільш детально опрацьованих панелей.
У 2019 все ще випускаються нові версії Budgie, де допрацьовуються різні аспекти і виправляються помилки. Наприклад, в ранніх версіях часто траплялися аварійні завершення роботи операційної системи, але зараз від цієї проблеми успішно позбулися. З мінусів можна відзначити малу кількість налаштувань віртуальних десктопів і обмежене число офіційних дистрибутивів з цією оболонкою: зараз туди відносяться тільки Gecko Linux, Manjaro Linux, Solus і Ubuntu Budgie.
Проект Enlightenment позиціонується як віконний менеджер. На поточний момент існує три актуальних частини цієї оболонки: DR16 - трохи застарілий варіант, DR17 - остання стабільна збірка і EFL (Enlightenment Foundation Libraries) - окремі бібліотеки для підтримки роботи зазначених вище збірок. Розглянутий менеджер не займає багато місця на жорсткому диску і орієнтований на високу продуктивність. Є стандартним в MoonOS, Bodhi Linux і OpenGEU.
Відзначити хочеться розвинену систему оформлення тим, що редагується анімацію всіх елементів оформлення, розширену підтримку віртуальних робочих столів і уявлення параметрів оформлення в єдиному бінарному коді для простоти читання і відображення. На жаль, в стартовий склад віконного менеджера Enlightenment входить не так багато додатків, тому більшість з них доведеться інсталювати самостійно.
При створенні IceWM розробники зробили акцент на мінімальному споживанні системних ресурсів і гнучкою настраиваемости оболонки. Даний менеджер стане оптимальним варіантом для тих користувачів, хто хоче самостійно задати всі параметри оточення через конфігураційні файли. Однією з особливостей IceWM вважається можливість повноцінного зручного управління без застосування комп'ютерної миші.
IceWM не підійде початківцям користувачам і тим, хто хоче отримати відразу ж готову до роботи графічну оболонку. Тут доведеться налаштовувати все вручну, створюючи спеціальні файли в каталозі ~/.icewm
. Всі призначені для користувача конфігурації мають такий вигляд:
menu
- пункти і структура меню; toolbar
- додавання кнопок запуску на панель задач; preferences
- конфігурація загальних параметрів віконного менеджера; keys
- установка додаткових сполучень клавіш; winoptions
- правила управління додатками; startup
- виконуваний файл, що запускається при включенні комп'ютера. Сьогодні ми детально розглянули тільки дев'ять графічних оболонок для дистрибутивів, заснованих на Linux. Звичайно, цей список далеко не повний, адже зараз існує безліч найрізноманітніших відгалужень і збірок оточень. Ми ж постаралися розповісти про кращих і найбільш популярних з них. Для інсталяції в першу чергу рекомендується підібрати готову версію ОС з встановленої необхідної оболонкою. Якщо такої можливості немає, вся потрібна інформація по інсталяції середовища знаходиться в офіційній документації до неї або використовуваної платформи.